Розвиваючі іграшки

за відомими методиками раннього розвитку дитини
Домана, Зайцева, Нікітіна, Монтессорі 

Методика раннього розвитку Глена Домана

Методика Глена Домана розроблена в кінці 40-х років XX ст. американським військовим лікарем, засновником Філадельфійського Інституту Прискореного Розвитку дитини.

На початку відкриття своєї унікальної системи Доман займався адаптацією малюків з травмами мозку. Виявилось, що у «проблемних» діток стимулювання клітин головного мозку покращує їх розвиток в цілому.

Заняття з ними  тривали не більше 10 секунд, але регулярно і по кілька десятків раз на день. Спочатку дітям показували картинки зі словами, написаними крупним шрифтом червоного кольору, пізніше – картинки з крупними червоними крапками (рахунок), а потім – картки з малюнками простих об'єктів, які оточують малят в їх повсякденному житті.

Було відмічено, що після того, як діти навчилися читати і писати, вони починали рухатися. Це дозволило вдосконалити у хворих малюків їх фізичні навички, навчити їх грі на музичних інструментах, залучити до творчості.

В результаті діти (що ще недавно відставали в психічному і фізичному розвитку) обганяли своїх однолітків по рівню інтелекту на 20-30%, виконували складні фізичні вправи, демонстрували енциклопедичні знання і творчі здібності.

Надалі Доманом і його колегами була розроблена ціла система занять із здоровими дітьми, покликана виростити малюків фізично міцними та інтелектуально розвиненими.

Головна ідея методики: розум дитини запрограмований на вивчення до 6 років, навчання проходить легко, у формі гри, приносить задоволення і не потребує додаткової мотивації.
За Доманом можливість дитини засвоювати нові факти обернено пропорційна віку.

В основі методики – зоровий спосіб пізнання світу.

Чим цікаві заняття по Доману для дитини?
Мета занять – познайомити малюка з тисячами чітких, цікавих фактів за допомогою карток з картинками.
Картки Домана мають бути строго одного розміру, саме зображення без сторонніх деталей, розташовується на білому фоні, підписане червоним кольором. Картинки систематизовані по групах і темах: тварини, птахи, комахи, професії, транспорт, овочі, фрукти і так далі.

Комплект карток
"Перші англійські слова"

Комплект карток "Кольори"

Комплект карток "Тварини"

Комплект карток
"Моє перше лото"

Картки читання
"Читання за Доманом" 

Комплект карток
"Речі вжитку"

Як займатися?
Починати заняття можна з самого народження дитини. Адже ми розмовляємо з новонародженим малюком, це розвиває його слуховий апарат. Цю ж саму інформацію можна подавати і у візуальній формі, користуючись картками, починаючи всього по 5 хвилин в день.

Для занять виберіть час, коли дитина знаходиться у хорошому настрої і  її увага нічим не зайнята. Радісно скажіть дитині: «Зараз я покажу тобі смачні фрукти!» і почніть демонстрацію картинок, починаючи з останньої в наборі. При цьому дорослий не повинен зосереджуватися на зображенні сам, щоб не відволікати дитину. Демонструйте картинки швидко, весело та чітко промовляючи написане слово. Доман рекомендує відводити всього 1 секунду на 1 картинку. Після кожного показу картинки перемішуються.

Закінчувати заняття потрібно до того, як маляті стане нецікаво, аби він не втратив інтерес до подальших вправ. Займайтеся з дитиною стільки раз на день, скільки це можливо. Головне, щоб ви і ваш малюк отримували задоволення від спільної «гри» зі словами і картинками. Додавайте нові набори карток і також показуйте їх по декілька разів на  день. Вивчені картки поступово відкладайте, замінюючи їх новими.

Для навчання читанню дитині спочатку показують картки із словами, потім із словосполученнями і фразами. Так само засвоюються й іноземні мови. Математика сприймається шляхом показу карток з червоними крапками, потім з карток складаються приклади.

Мозок дитини ніби «фотографує» картинку, а потім у стані спокою обробляє отриману інформацію.

Перевагою методики Глена Домана є те, що малюки легко засвоюють великий обсяг знань, рано починають читати і писати, стають справжніми ерудитами, і при цьому вони добре розвинуті фізично.

Якість даної методики підтверджує її результат: у світі існує вже декілька десятків нобелівських лауреатів, які в дитинстві вчились по Доману.

Книга про методику Домана Е.Башкова "Как вырастить вундеркинда"

 2 CD-ROM "Вундеркінд з пелюшок"

2 CD-ROM "Вундеркінд з пелюшок" - французька мова

DVD
"Вундеркінд з пелюшок". Світ навколо нас.

DVD
"Вундеркінд з пелюшок"

DVD
"Вундеркінд з пелюшок".
Найкращі казки.

Комплект карток та ігор
"Пізнаємо з народження"

Методика раннього розвитку М. Монтессорі

Марія Монтессорі (1870-1952р.р.) – перша італійська жінка-лікар, психолог, педагог, філософ.

Розробила саму гуманну систему навчання в світі, яка користується величезною популярністю і в наш час. В багатьох країнах існують національні асоціації Монтессорі педагогів. А в Нідерландах близько 30 % середніх шкіл працюють за її методикою.

На початку своєї діяльності Монтессорі працювала з дітьми,що відстають у розвитку, та з малюками із бідних сімей. Спостерігаючи за їх діяльністю, Монтессорі створила таку систему навчання , яка допомагала розумово відсталим дітям вчитися не менш успішно,ніж здоровим.

Марія Монтессорі відкрила деяку особливість у розвитку дітей. Вона полягає у тому, що існують періоди, на протязі яких у дитини розвиваються певні ділянки мозку, формуються навички. Тоді маля, як губка, вбирає всю отриману інформацію.

Ці періоди називаються сензитивними. Саме в цей час потрібно створювати навколо дитини умови, які будуть сприяти розвитку цих навичок.
Так, наприклад:

  • Від 0 до 6 років - сензитивний період розвитку мовлення, рухів і дій.
  • Від 0 до 3 років - сензитивний період сприйняття порядку.
  • Від 1,5 до 2,5 років - сензитивний період сприйняття малих предметів.
  • Від 2,5 до 6 років - сензитивний період розвитку соціальних навичок. 

Девіз педагогіки Марії Монтессорі - "Допоможи мені зробити це самому".

Свій метод Монтессорі називала педагогікою спостереження , де головна задача дорослого – уважно вивчати вільну, спонтанну, пізнавальну активність дитини, створити умови, в яких дитина зможе самостійно пізнавати світ.
А для цього дорослі повинні:

  • створити розвиваюче середовище - підібрати іграшки, матеріали, інструменти, дитячі меблі;
  • не заважати дитині самостійно здобувати знання, допомагати тільки тоді, коли дитина сама попросить про це.

Для того, щоб створити у себе вдома розвиваюче середовище по Монтессорі потрібно:

  • іграшки, ігри, все для дитячої творчості та інші навчальні матеріали згрупувати і розкласти в певних місцях. Організувати малюку вільний доступ до всіх іграшок, які мають знаходитися на доступній для дитини висоті;
  • дозволити дитині приймати участь в житті сім'ї (допомагати  прати, полоскати, складати білизну в тазик, розвішувати її, допомагати на кухні - мити посуд, витирати стіл, грати з посудом і з крупами (під контролем дорослого), допомагати прибирати - витирати пил, замітати, пилососити, допомагати стежити за рослинами, тваринами тощо.).

Основні правила навчання:

  • дитина сама вибирає, чим грати і в що грати. Якщо ви бачите, що малюк не знає, чим зайнятися, нудьгує, тоді запропонуйте йому пограти разом;
  • не поспішайте допомагати і підказувати дитині, якщо у неї щось не виходить. Дайте можливість самостійно впоратися із завданням;
  • хваліть дитину, коли вона виконала завдання, словесно підтримуйте і зацікавлюйте, якщо у неї щось не вийшло;
  • якщо на одну іграшку претендує двоє дітей, навчіть їх домовлятися.

Рекомендації Марії Монтессорі для батьків щодо виховання дитини:

  1. Ніколи не говоріть нічого поганого про дитину (ні в її присутності, ні за її відсутності).
  2. Сконцентруйте увагу на позитивному та наголошуйте на всьому доброму. Таким чином, поступово все менше місця залишатиметься поганому.
  3. Активно готуйте розвиваюче середовище, дбайте про нього. Допоможіть дитині встановити конструктивний зв’язок із ним. Покажіть правильне розташування розвиваючих іграшок та продемонструйте, як користуватися ними.
  4. Будьте завжди готові відгукнутися, коли дитина потребує вашої уваги та допомоги. Вислухайте її і знайдіть відповідь на будь-яке запитання.
  5. Ставтеся до дитини з повагою, коли вона відпочиває від роботи, спостерігає за працею інших або розмірковує, що зробила або робитиме. Ніколи не примушуйте її в будь-якій формі зайнятися в цей час чимось іншим.
  6. Не сваріть дитину, якщо вона робить помилку і може потім її виправити, але твердо й негайно припиніть її погану поведінку щодо  себе або оточуючих.
  7. Завжди поводьтеся з дитиною коректно, використовуючи найкраще в манерах і поведінці. Намагайтеся демонструвати їй найліпше, що є у вас самих.

Книга
"Уроки Монтессорі"

Дерев’яна шнурівка "Гудзик"

Класичні
матеріали Монтессорі

Класичні
матеріали Монтессорі

Класичні
матеріали Монтессорі 

Дерев`яний набір "Іграшкові меблі"

Дерев’яний
сортер

Дерев’яна рамка-вкладка
"Сім’я ведмедів"

Дерев’яний
куб-логіка

Методика раннього розвитку М. Зайцева

Микола Олександрович Зайцев народився в 1939 році. Майбутній творець знаменитих кубиків закінчив філологічний факультет Ленінград-ського педінституту ім. Герцена.

За довге професійне життя встиг попрацювати вихователем в дитячому садку, колонії для малолітніх злочинців, інтернаті для розумово відсталих, вчителем російської мови та літератури, англійської мови, викладачем російської як іноземної.

Уважно спостерігаючи за своїми маленькими вихованцями, Зайцев прийшов до висновку, що більшу частину інформації діти засвоюють візуально, а решту через слух та дотик. Це відкриття стало першим стимулом для створення його цікавих учбових матеріалів. І ними стали звичайні кубики! Незвичайними були ідея та застосування.

Методика по Зайцеву – це викладання в грі. Необхідною умовою занять є вільна, невимушена обстановка (діти можуть рухатися, сидіти на підлозі, займатись на спортивних знаряддях, і це навіть заохочується).

Всі ми звикли, що під час уроків учні тихо сидять за партами. Але не на заняттях в центрі Зайцева (м.Санкт-Петербург). Тут учні скачуть, носяться по класу, шумлять… Діти багато рухаються: переходять від таблиць до кубиків, від кубиків до дошки. І все це виконується з азартом та натхненням.

Родзинка методики Зайцева в тому, що весь компактно виражений наочний матеріал він розміщує на стіні. В процесі навчання сам матеріал швидко прочитується зі стіни поглядом і легко запам'ятовується. Та це не означає, що гра є просто відпочинком чи розвагою. За словами Зайцева, в основі будь-якої гри лежить пошук та вибір. Працюючи по складових таблицях та кубиках Зайцева, дитина знаходиться в постійному пошуці. Граючись, діти вчаться читати, розбивати слова на склади, розставляти наголоси, робити звукобуквенний аналіз слів, складати речення, рахувати, писати.

Методика Зайцева дозволяє задіяти такі органи відчуттів як дотик, слух, зір. Удосконолення органів відчуттів зумовлює високий рівень сприйняття навколишнього середовища.
А це забезпечує активний розвиток мовлення та творчих задатків дитини.

Що ж нового й оригінального знаходимо в методиці М.О.Зайцева?
На кубиках, призмах і на таблиці діти бачать мовленнєві одиниці (склади й літери), які вони “проспівують” і згодом складатимуть з них слова. Для швидкого розпізнавання та надійного запам’ятовування використовуються такі засоби:

  • поділ на групи за кольором;
  • за об’ємами;
  • за звучанням та вібрацією наповнювача;
  • за вагою.

Таблиці теж сприяють розпізнаванню блоків та запам’ятовуванню одиниць мовлення (складів та окремих літер).
Ділити слово на склади – заняття звичне для дитини. Можливість їх побачити викликає неабиякий інтерес.
Показали склади МА-МА, ТА-ТО, ЛІ-ТО… Усе зрозуміло. Діти бачать ці склади, чують, як вони вимовляються, відрізняються від інших, виділяють, співають, легко складають з ними слова.
Кожен кубик, кожна клітинка в таблиці – конкретний образ. Кубики (чи призми) тримаємо в руках, трясемо, повертаємо, складаємо з них слово. По таблиці водимо указкою, можемо нею “писати” слова, диктанти. Діємо наочно.
Не будемо перевтомлювати дітей, гратимемось з ними двічі або тричі на тиждень. Із старшими – не більше тридцяти хвилин. З малятами краще працювати по три хвилини п’ять разів, ніж протягом п’ятнадцяти хвилин одноразово.
Якщо дитина захопилася грою, не будемо переривати заняття, поки дитина сама не припинить гру.

Кубики Зайцева картонні склеєні (укр. мова)

Комплект кубиків Зайцева (рос.мовa)

Комплект кубиків
Зайцева (рос.мовa)

Книжка  "Проспівки до кубиків"

Кубики Зайцева - 
англійська мова

Кубики Зайцева картонні

Складові таблиці "Рахуємо до 100"

Таблиці для читання
в комплекті з кубиками

Таблиці
для читання 

Як працювати? З чого почати?

Звичайно, з імені дитини. КА-ТЯ – два кубики. Але дитина може складати їх по-різному: ТЯ-КА, ТЮ-КА, КО-ТЯ… Сімдесят дві комбінації утворюються з двох кубиків.
–  Куди сховалось твоє ім’я? Шукаймо його! 
Так починається гра, під час якої дитина знайомиться із складами, засвоює їх.

Навчальний посібник "Методика читання українською мовою"

Складемо слова МА-МА, ТА-ТО, БА-БУ-СЯ, ДІ-ДУ-СЬ, імена братика, сестрички, згодом – найбільш близькі й зрозумілі дитині слова: ко-ше-ня, ма-ши-на, ля-ль-ка, ха-та, де-ре-во.
“Пишемо ” слова кубиками і на таблиці указкою. Допомагаємо дитині, а незабаром вона захоче “писати” слова кубиками і на таблиці самостійно. Перед тим, як “написати” слово, його треба чітко, по складах вимовляти.

Відразу ж звертаємо увагу на дітей, які потребують посиленого тренування й розвитку умінь та навичок. Своєчасно проведена робота з такими дітьми сприяє тому, що вони в майбутньому не потраплять до груп відстаючих у навчанні.

Навчаючи дітей читанню, обов’язково поєднуємо запропоновані прийоми й методи в різних комбінаціях.
Не дозволяймо дітям довго сидіти. Нехай вони рухаються, підходять до таблиці, складають з кубиків слова. Хвалімо їх за старанність, за успіхи.

П’ятнадцятирічний досвід роботи М.О.Зайцева доводить, що діти, навчаючись за цією методикою, швидше опановують мовлення, “чистіше беруть звуки” (за висловом автора методики), успішніше розвиваються. Ця робота перевірена часом і практикою. Педагог використовує рекомендовані вправи, керуючись своїм чуттям, у зручній для нього послідовності, враховуючи кількість дітей у групі, їх вік, рівень розвитку, темперамент дитини і навіть настрій. 

Методика раннього розвитку Нікітіна

У списку найбільш відомих авторів методик раннього розвитку дітей важливе місце займають Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни-класики вітчизняної педагогики та автори ряду розвиваючих ігор . Саме вони на прикладі своєї сім'ї ще у радянський час (наприкінці 50-х рр.) показали, що ламаючи застарілі стереотипи у вихованні, можна допомогти дитині стати самостійною, гармонійно розвиненою особистістю.
Громадскість була здивована тим, яким способом молоде подружжя виховує своїх синів та дочок. Нікітинські діти бігали босоніж по снігу, виконували різноманітні гімнастичні вправи, і в той же час вражали всіх своїм інтелектом та здоров'ям. До чотирьох років ці малюки вже вміли читати і розуміли ази математики, із захопленням грали в авторські розвиваючі ігри, а почавши навчатися в школі, значно випереджали в розвитку своїх однолітків.

За словами Нікітіних, дуже часто в спілкуванні з дітьми дорослі допускають дві крайності. Перша - надмірна заорганізованість: постійний догляд і безперервні заняття, вправи. При цьому часу для самостійного розвитку в дитини не залишається. Друга - недостатня увага зі сторони батьків. Тобто, спілкування з дитиною зводиться до виключно найнеобхідніших речей - нагодувати, напоїти, вкласти спати. Такий підхід веде до психологічного голодування і затримки в емоційному та психічному розвитку.

Близькість до природи, розвиваючі ігри, увага до дитини - це складові методики Нікітіних. Діти - самі собі господарі, відповідальні за свої вчинки. Дорослі ні до чого не примушують дітей, а лише є їх помічниками в складних життєвих ситуаціях. Батьки підштовхують дітей, а не випереджають їх, вступаючи тим самим з ними в діалог.

«Ви хочете, щоб ваші діти були здібними і  талановитими?
Тоді допоможіть їм зробити перші кроки по сходинках
творчості,
але ... не запізніться і, допомагаючи, ... думайте самі.

Немає таємниці народження, є таємниця розвитку! »
                                                                                        Б.Нікітін

Головним завданням своєї методики Нікітіни бачать у розвитку творчих здібностей підростаючої людини та її підготовку до дорослого життя.
Нікітіни виділили такі основні принципи своєї методики:

  • свобода творчості дітей у заняттях. Діти займаються скільки хочуть, поєднуючи спортивні заняття з іншими видами діяльності;
  • легкий одяг та спортивна обстановка в будинку,спортивні тренажери та знаряддя входять в повсякденне життя дітей з самого раннього дитинства;
  • батьківська небайдужість. Активна участь батьків у спільних іграх, співпереживання за успіх і невдачу, відкритий діалог. У батьків повинна бути тільки одна мета: не заважати розвитку дитини, а допомагати йому, не тиснути на дітей відповідно до якихось своїх власних задумів, а створювати умови для подальшого їх розвитку.

Розвиваючі ігри Б.П. Нікітіна багатофункціональні і мають безмежний простір для творчості. Вони можуть зацікавити і захопити всіх членів сім'ї. Переходячи від простих до більш важких завдань, діти вчаться отримувати радість і задоволення від розумової діяльності, думати, часом мучитися, але обов'язково досягати мети.
Кожна гра - це набір завдань, які дитина вирішує за допомогою кубиків, цеглинок, квадратів, деталей конструктора. Завдання пропонуються малюкові в різній формі: у вигляді моделі, плоского малюнка, малюнка в ізометрії, креслення, письмовій чи усній інструкції, і, таким чином, знайомлять його з різними способами передачі інформації. Рівнів складності декілька: від доступних для 2-3-річного малюка до непосильних для середнього дорослого. Тому ігри можуть бути цікавими протягом багатьох років. Поступове зростання складності завдань дозволяє дитині вдосконалюватися самостійно.
Використовуючи в заняттях з дитиною Нікітінські розвиваючі ігри, слід дотримуватися певних принципів:
1. Не  пояснюйте і не підказуйте дитині спосіб і порядок вирішення завдань. Нехай малюк вчиться робити все необхідне самостійно.
2.Не вимагайте того, щоб дитина вирішила задачу з першої спроби. Можливо, вона ще не доросла, і треба почекати день, тиждень, місяць або навіть більше.

Найпопулярніші ігри Нікітіна:

Гра «Рамки і вкладиші»
доступна найменшим. Вона являє собою 16 рамок з вкладишами у вигляді геометричних фігур: коло, квадрат, трикутник, еліпс (овал), прямокутник і так далі. Почати краще з показу вкладишів. Взяти коло, овал, квадрат, трикутник і, називаючи, показати їх малюкові. При цьому краще не тримати їх у руках, а викладати на однотонну поверхню (краще на аркуш паперу). Покажіть по одній фігурці,  дайте їх дитині для самостійних дій - нехай роздивляється і грається. Запропонуйте малюку коробочку або баночку, в яку він зможе все це покласти, а потім висипати назад. Поступово дитина познайомиться з усіма 16-ма фігурами комплекту. Далі можна ускладнювати завдання: обводити контури фігур олівцем  спочатку по рамках, потім - по вкладишах, робити подвійний контур, заштриховувати отримане зображення, малювати фігурки на рахунок (три кола, два квадратики), створювати сюжетні малюнки ( ялинку з трьох рівноcторонніх трикутників) і т.п.

Гра
  «Склади візерунок»
В основі  гри  «Склади візерунок» - творча робота з 16 дерев'яними кубиками з ребром розміром 3 см, де кожна грань має певне забарвлення. Кубики складені в дерев'яну або картонну коробку. Починати гру можна з 1,5 року. На початку (особливо з самими маленькими дітьми) потрібно просто сісти поруч і разом розглянути кубики: «Дивись, які гарні кубики! Ось я взяла 4 кубики: один, два, три, чотири. Поглянь, це синя сторона, а це - жовта. Яка красива синя доріжка в мене вийшла! Давай візьмемо зайчика, бачиш, як йому подобається по ній скакати? А тепер доріжка стала різнокольоровою: синій, жовтий, синій, жовтий». Якщо малюк вже не слухає і дивиться на всі боки, заняття з кубиками потрібно закінчити. Гра не повинна набридати дитині. Кубики сприяють розвитку просторової уяви, акуратності, уваги, графічних здібностей, вміння аналізувати, синтезувати і комбінувати.

 Гра «Склади
квадрат»

Гра «Дроби»

Гра «Склади
візерунок»

Гра «Рамки
і вкладиші»

Гра «Кмітливість»

Гра «Унікуб»

Гра «Кольори»

Гра «Склади квадрат»
Гра виникла з головоломки, в якій було потрібно з декількох деталей різної форми скласти квадрат. Це була досить важка головоломка, тому Нікітін вирішив зробити ряд більш простих завдань.

Вийшла гра для дітей від 2 років. Вона має три категорії складності. У кожну входить по 12 різнокольорових квадратів, які розташовані на фанерці і ніби вставлені у віконечка. Для дітей 2 років і менше треба залишити 4 найпростіших квадрата. Нехай це буде цілий квадрат, квадрат з двох прямокутників, з двох трикутників і  розрізаний на дві частини по ламаній лінії. Тепер можна починати гру з дитиною. Деталі потрібно або розкласти по купках (у кожній - частини одного кольору), або показати, як з двох половинок виходить цілий квадрат. Далі дитині надається можливість діяти самій. Поступово малюк освоїть цей рівень і перейде на більш складний.

На думку Нікітіна, ця гра сприяє розвитку відчуття кольору, засвоєнню співвідношення цілого і частини, формуванню логічного мислення та вмінню розбивати складне завдання на кілька простих.

Гра «Дроби»
Це комплект із трьох фанерок, на кожній з яких розташовано по 4 кола. Всі вони мають однаковий розмір, але різні кольори. Перше коло ціле, друге розрізане на дві рівні частини, третє на три, і так далі, аж до 12 частинок. Спочатку для гри залишають тільки першу фанерку з чотирма колами. З їх допомогою можна повторити колір, порахувати частини цілого, порівняти їх між собою. Так дитина знайомиться з математичною термінологією. Можна спробувати зробити різнокольорове коло. Цікаво побудувати драбинку: внизу - ціле коло, далі половинка, потім третина. Зa їx допомогою можна наочно зрозуміти, чому одна/друга більше, ніж одна/третя.

Гра «Унікуб»
Це універсальні кубики, які вводять малюка у світ тривимірного простору. Розвиток просторового мислення дозволить дитині в майбутньому оволодіти кресленням, стереометрією, нарисною геометрією. Гра вчить чіткості, уважності, точності, акуратності. «Унікуб» -це 27 невеликих дерев'яних кубиків, грані кожного кубика пофарбовані таким чином (всього три кольори), щоб це поєднання граней було рідкісним, якщо не унікальним. Саме тому так непросто виконати завдання по запропонованим схемам. Нікітін пропонує для «унікуба» 60 завдань. Перші з них автор виконував з дітьми 1,5 - 3 років, а самі складні - доступні далеко не всім дорослим.

 

Гра «Цеглинки»

Методика Нікітіна
"Інтелектуальні ігри"

Гра «Куточки»

Повернутись до сторінки:
Каталог  товарів

Перейти на сторінку:
 Іграшки для малюків та слінги

 
 
Яндекс.Метрика
Оперативна розробка вебсайтів
 
Make a Free Website with Yola.